Ударно-хвильова терапія
Що таке ударно-хвильова терапія та як вона діє?
Ударно-хвильова терапія (УХТ)- сучасний ефективний метод фізіотерапевтичного лікування, який широко використовується у лікуванні ортопедичних захворювань та травм. УХТ – терапія базується на використанні ефектів впливу на різні таканини організму акустичних хвиль, що здатні сприяти регенерації тканин.
Принцип дії полягає у формуванні акустичної хвилі високої інтенсивності, яка проникає в тканини. Остані в свою чергу створюють опір в результаті чого здорова, нормальна (“молода” та еластична) тканина справляється з ударною хвилею, а ушкоджена, дегенеративна чи “стара” тканина – руйнується. На їх місці запускаються регенеративні процеси, ділення клітин, розростання нових судин (ангіогенез). Так, у зоні впливу ударних хвиль поліпшуються обмінні процеси, стимулюється кровообіг, підвищуються захисні властивості клітин.
Як проводиться сеанс ударно-хвильовьової терапії?
Тривалість процедури варіюється від 5 до 15 хвилин, в залежності від кількості зон впливу, кількості ударів та герц. Пацієнт займає зручне положення на кушетці і звільняє ділянку лікування від одягу. Спеціаліст у свою чергу проводить:
- Пошук зони впливу.
- Нанесення спеціального гелю-провідника.
- Обробку проблемної зони насадкою апарату УХТ.
- Видалення залишків гелю.
В ударно-хвильовій терапії є побічні ефекти у 7% випадків. Можуть спостерігатися невеликі 1-2 мм підшкірні крововиливи (петехії), локальне почервоніння та набряк шкіри, синці, больовий синдром протягом 1-3 днів після процедури. На одну зону УХТ проводиться один раз на 5-7 днів.
Покази до використання ударно–хвильової терапії:
- Міжхребцеві грижі;
- Остеохондроз;
- Спондилоартоз;
- Артроз;
- Деформуючий остеоартроз суглобів;
- П’яткова шпора (плантарний фасциїт);
- Хронічні спортивні травми;
- Травми та захворювання ахілового сухожилля (ахілобурсит);
- Епікондиліт;
- Бурсит, теносиновіїт
- Повільне зрощення (консолідація) кісток після переломів;
- Рубці різного походження;
- Контрактура суглоба;
- Целюліт
Ефект після лікування ударно-хвильової терапії:
Терапевтичний ефект (Короткотерміновий):
- покращення кровообігу в області проведення процедури;
- зменшення болю одразу після першого сеансу;
Терапевтичний ефект (Довготерміновий):
- розпад кальцифікованих фібробластів, кісткових наростів, фіброзних вогнищ;
- проростання мікросудин в місці проведення процедури, що покращує відновлення ураженої тканини та зменшує больовий синдром;
- збільшення стійкості зв‘язок і сухожиль до навантажень.
Перелік протипоказань до проведення УХТ терапії:
- вагітність;
- будь-які новоутворення;
- цукровий діабет, що протікає у важкій формі;
- проблеми функціонування системи згортання крові;
- інфекційні захворювання в гострій формі;
- абсолютним протипоказанням є наявність у панцієнта кардіостимулятора
Як працює апарат ударно-хвильової терапії?
В основі утворення акустичної хвилі стоїть електромагнітний метод. Цей тип генерування розсіяних ударних хвиль використовує електромагнітний імпульс, який ініціює коливання у металевому патроні аплікатора.
- Аплікатор містить сталевий ковзан, який може відчувати електромагнітний імпульс.
- Під дією електромагнітного поля відбувається різке зміщення ковзана, і це зміщення викликає коливання аплікатора.
- Зміщення сталевого ковзана породжує ударні хвилі, які розповсюджуються вздовж аплікатора та передаються через шкіру до цільових тканин пацієнта.
- Цей процес відбувається декілька разів за секунду, створюючи серію ударних хвиль.
Коротко про історію появи та дослідження методу ударно-хвильвої терпії
Ударно-хвильова терапія (УХТ) бере свої коріння у лікуванні каменів в нирках. Вперше використання ультразвукових хвиль для руйнування ниркових каменів було зафіксовано в 1980 році. Однак, вже наступні роки принесли інновації, коли дослідники вирішили перейти від ультразвукових хвиль до ударних.
В 1982 році швейцарський медичний дослідник Джакомо Берті як один із перших почав експерименти з ударно-хвильовим лікуванням на тканинах, використовуючи ударні хвилі, замість ультразвуку. Його дослідження виявило ефективність у дробленні каменів.
З 1980-х до 1990-х років були значні вдосконалення в техніці та обладнанні для УХТ. Дослідження здійснювались у багатьох країнах, включаючи Німеччину, США та Японію.
У 1998 році Американська асоціація урологів офіційно визнала УХТ, як ефективний метод лікування ниркових каменів. З того часу, використання УХТ поширилося і на інші галузі медицини, такі як ортопедія для лікування травм та захворювань опорно-рухового апарату.
У 21 столітті УХТ залишається об’єктом інтенсивних досліджень для вивчення його потенційних застосувань у фізіотерапії та лікуванні різноманітних захворювань.
УХТ в ортопедії та травматології
Ударно-хвильова терапія (УХТ) в ортопедії та травматології вперше привернула до себе увагу близько середини 1990-х років. Один із визначальних моментів був пов’язаний із дослідженнями лікаря та науковця Джона Сільви (John C. Silva). У 1996 році він опублікував дослідження, де довів ефективність УХТ в лікуванні хронічних м’язевих та суглобових болей.
У цей час також варто відзначити роботу професора Фрідріха Вільгельма Шоквейлера (Friedrich Wilhelm Schonhӧfer) з Німеччини, який був одним із піонерів в застосуванні УХТ в ортопедії. Його дослідження в 1998 році вказувало на успішне використання УХТ для лікування плантарного фасциту та інших захворювань стопи.
Ці вчені та їхні внески допомогли зрозуміти потенціал УХТ у лікуванні ортопедичних та травматологічних проблем, відкривши шлях для подальших досліджень та впровадження цього методу в клінічну практику.
